Отомікоз (грибок у вусі): симптоми та лікування

Отомікоз — це доволі поширена проблема, яка супроводжується низкою неприємних симптомів та може призводити до розвитку серйозних ускладнень, якщо не приділяти уваги лікуванню. Грибкова інфекція здатна розвиватися у дорослих і дітей, а до факторів ризику належать звичайна побутова недбалість, недотримання правил гігієни чи потрапляння у вухо води.

 

Саме тому необхідно уважно стежити за власним станом та станом вух вашої дитини. Якщо ви помічаєте появу патологічних симптомів, слід негайно звернутися до лікаря, який проведе діагностику та призначить необхідну терапію.

Що таке отомікоз (грибок у вусі)

Отомікоз — це інфекційне захворювання, яке виникає через активне розмноження у слуховому проході патогенних або умовно-патогенних грибків. У деякій кількості грибок у вусі наявний і в нормі, однак за появи сприятливих факторів він може надмірно розмножуватись і колонізувати епітелій, порушуючи баланс власної мікрофлори.

Причини отомікозу (грибка у вусі)

До можливих причин отомікозу вуха належать: 

• ослаблення імунної системи;
• травми або інші пошкодження вушного проходу;
• наявність води у вусі (після плавання або душу);
• використання слухових апаратів або вушних берушів;
• неправильна гігієна вушного проходу;
• захворювання шкіри (екзема, псоріаз);
• тривале застосування антибіотиків;
• алергічні реакції;
• цукровий діабет;
• тривале перебування у вологих або теплих умовах.

Отомікоз у дітей частіше за все розвивається через недбалу гігієну, наявність у вухах води через неякісне їх витирання або постійне видалення сірки зі слухових каналів.

 

Грибкова інфекція вуха обов’язково потребує лікування і не здатна пройти самостійно. Тому за перших симптомів необхідно звернутись до отоларинголога.

Симптоми грибка у вусі

Отомікоз характеризується яскравою симптоматикою. Ознаки грибка у вусі включають:

• біль різної інтенсивності, який часто посилюється за натискання на вушну раковину або під час жування;
• свербіж у вушному проході, що може викликати дискомфорт і спонукати до розчісування, що посилює запалення;
• виділення з вуха, які можуть бути рідкими або гнійними, часто з неприємним запахом;
• зниження слуху, викликане набряком або обструкцією вушного проходу;
• відчуття закладеності у вусі, що може спричинити відчуття «важкості» або «попадання води»;
• можливе підвищення температури тіла, особливо під час розвитку запального процесу;
• запаморочення, здатне виникати через вплив на вестибулярний апарат;
• іноді можуть спостерігатися алергічні реакції — висипи або набряки в ділянці вуха.

Симптоми грибка у вусі розвиваються поступово, але з перших проявів починають завдавати значного дискомфорту. Вилікувати це захворювання самостійно не вдасться, тому, якщо у вас з’явилися симптоми грибка вуха, слід негайно звернутися до отоларинголога.

Класифікація отомікозу

Грибок у вухах класифікується за його локалізацією:

• зовнішній — інфекція вражає зовнішній слуховий прохід, викликаючи запалення, свербіж і біль;
• середній — грибкове ураження розвивається в середньому вусі, зазвичай як ускладнення хронічного отиту;
• післяопераційний — виникає після хірургічних втручань у вусі, як-от мастоїдектомія, в результаті порушення мікрофлори та проникнення грибків;
• дифузний отомікоз — грибкова інфекція поширюється по всьому слуховому проходу та іншим частинам вуха, часто супроводжується гнійними виділеннями та набряком;
• мірингомікоз — уражається тільки барабанна перетинка.

Також інколи зустрічається двобічний отомікоз, коли інфекція одночасно розвивається в обох вухах.

Лікування отомікозу вуха

Лікування отомікозу — це комплексний процес, який передбачає призначення етіотропних та симптоматичних засобів. Лікування грибкового отиту повинен проводити отоларинголог.

Діагностика отомікозу

Щоб діагностувати грибок в вухах, лікарі призначають низку досліджень:

• отоскопію, яка дозволяє виявити об’єктивні зміни у стані епітелію;
• мікроскопічне дослідження;
• культуральний метод, який дозволяє знайти конкретну причину патології.

Якщо на підставі результатів діагностики встановлюється діагноз «грибок вуха», лікар призначає відповідне лікування.

Як вилікувати грибок у вухах

Лікування грибку у вусі передбачає комплексний підхід, спрямований на знищення грибкової інфекції та полегшення симптомів — свербежу, болю та відчуття закладеності вуха. Важливо, щоб діагностика та лікування проводилися під наглядом лікаря, оскільки тільки спеціаліст може правильно призначити, чим лікувати грибок у вухах, а безконтрольне використання препаратів здатне призвести до розвитку ускладнень або рецидивів.

 

Для лікування грибка у вухах призначаються такі препарати:

 

1. Протигрибкові. Є основою терапії отомікозу. Вони можуть бути у формі крапель, мазей або розчинів, які містять Клотримазол, Міконазол, Натаміцин, Тербінафін. Локальна дія зменшує ризик системних побічних ефектів.

 

2. Антисептичні розчини для очищення вуха. Використовуються для підготовки вушного проходу до нанесення протигрибкових засобів. 

 

3. Знеболювальні препарати та протизапальні засоби. Частіше за все призначається Otipax у формі крапель. Він містить феназон і лідокаїн, які забезпечують швидкий знеболювальний ефект та зменшують запалення. За отомікозу краплі не лікують грибкову інфекцію, але допомагають зменшити больові відчуття під час основної терапії.

 

4. Симптоматична терапія. Призначається залежно від наявних симптомів — антигістамінні засоби для зменшення свербежу, судинозвужувальні для зниження закладеності.

Те, як лікувати грибок у вухах конкретного пацієнта, можна з’ясувати тільки після оцінювання клінічної картини та проведення діагностики.

Чого категорично не можна робити за отомікозу

Якщо у вас діагностовано отомікоз вуха, категорично не можна:

• використовувати ватні палички для очищення вуха — можуть пошкодити шкіру вушного проходу, сприяючи поширенню інфекції та ускладненням;
• ігнорувати симптоми або відкладати візит до лікаря — своєчасне лікування знижує ризик ускладнень і рецидивів;
• перегрівати вуха компресами або грілками — тепло може створити сприятливе середовище для розмноження грибків;
• використовувати чужі навушники або вушні беруші — підвищує ризик інфікування іншими видами грибків або бактеріями;
• переривати курс лікування за полегшення симптомів — незавершене лікування може призвести до хронізації інфекції та рецидивів;
• застосовувати антибіотики без контролю лікаря — вони можуть погіршити стан, порушивши баланс мікрофлори;
• чистити вуха агресивними дезінфікуючими розчинами — може викликати подразнення та поглибити інфекцію.

Грибок вуха людини повинен лікуватись тільки після проведення діагностики, тому не зволікайте зі зверненням до фахівця.

Висновок

Лікування грибкового отиту — це складний комплексний процес, який повинен проходити під постійним контролем лікарів. Отоларинголог після проведення діагностики призначає етіотропну та симптоматичну терапію, яка дозволяє ефективно знищити патогенні грибки, нівелювати прояви запалення та відновити баланс мікрофлори.

 

Допомагає у цьому Отипакс — ефективний та безпечний засіб для боротьби з вушним болем у дітей та дорослих. Завдяки поєднанню лідокаїну та феназону препарат швидко знімає біль і запалення. Використання Otipax допомагає уникнути ускладнень та зробити лікування комфортним і безпечним для пацієнтів. Завдяки безпечному складу він дозволений навіть новонародженим.

Список літератури

1. Інструкція до препарату Отипакс.
2. Грибкові захворювання вуха: особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування.
3. Пухлик С.М. Загальні відомості про грибкові захворювання ЛОР-органів.

Поширені питання

Які наслідки несвоєчасного лікування отомікозу?

Несвоєчасне або неадекватне лікування отомікозу може призвести до серйозних наслідків:

 

1. Хронічне запалення. Грибкова інфекція здатна перейти в хронічну форму, що ускладнює її лікування та підвищує ризик рецидивів.
2. Розповсюдження інфекції. Грибки можуть проникати глибше в структури вуха або поширюватися на інші органи, особливо у пацієнтів з ослабленим імунітетом.
3. Пошкодження барабанної перетинки. Тривалий інфекційний процес може призвести до перфорації барабанної перетинки та подальшої втрати слуху.
4. Проблеми зі слухом. Без лікування можливе зниження слуху через запалення або механічне закриття слухового проходу грибковими масами.

Чи відрізняється лікування отомікозу у дітей та дорослих?

Так, лікування отомікозу у дітей та дорослих має свої відмінності, оскільки вік та фізіологічні особливості впливають на підбір терапії:

 

1. У дітей. Лікарі зазвичай віддають перевагу більш м’яким та безпечним препаратам з мінімальними побічними ефектами. Вушні проходи в дітей вужчі, тому очищення та застосування крапель потребують делікатності.
2. У дорослих. Терапія може включати сильнодіючі протигрибкові препарати, зокрема системні засоби, якщо місцеве лікування неефективне.

Також різниться підхід до гігієни. Дітям складніше забезпечити регулярне очищення та профілактику, тому батьки повинні уважно виконувати всі рекомендації лікаря.

Які види грибків найчастіше викликають отомікоз?

Найпоширенішими збудниками отомікозів є Aspergillus, Candida albicans, Penicillium та Mucor. Кожен з них проявляється характерними симптомами, але встановити точний діагноз можна тільки після проведення отоскопії та лабораторних аналізів.

Які профілактичні заходи можуть допомогти уникнути розвитку отомікозу?

Зважайте на такі рекомендації:

 

1. Уникати надмірного очищення вух. Часте використання ватних паличок може пошкодити шкіру вушного проходу та порушити місцеву мікрофлору.
2. Підтримувати вуха сухими. Важливо уникати затримки води у вухах після купання. Рекомендується використовувати вушні беруші під час плавання.
3. Своєчасно лікувати інші інфекції. Дерматологічні захворювання або бактеріальні отити підвищують ризик розвитку грибкової інфекції.
4. Контролювати хронічні хвороби. Пацієнти з діабетом або імунодефіцитом повинні бути під особливим контролем.
5. Уникати використання чужих навушників або берушів. Це може запобігти передачі грибкових збудників.

Які ускладнення можуть виникнути, якщо отомікоз не лікувати?

Якщо не лікувати отомікоз своєчасно, може розвиватись стійке порушення слуху. Також стан здатний призводити до перфорації барабанної перетинки, розповсюдження інфекції через кров до інших органів. Якщо інфекція переходить у хронічну форму, ймовірність розвитку ускладнень значно вища.